телефон 978-63-62
978 63 62
zadachi.org.ru рефераты курсовые дипломы контрольные сочинения доклады
zadachi.org.ru
Сочинения Доклады Контрольные
Рефераты Курсовые Дипломы

РАСПРОДАЖАЭлектроника, оргтехника -30% Сувениры -30% Всё для хобби -30%

Украдене ім'я: чому русини стали українцями

Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты
Молочный гриб необходим в каждом доме как источник здоровья и красоты + книга в подарок

поискв заголовках в тексте в маркете

Гетьман Марк Жмайло

Полк, залишений на прикриття, виявив дивовижну мужнiсть. Жертвуючи собою, вiн стримував полякiв, даючи змогу Жмайловi закрiпитися на нових позицiях. I вiдомо, що полякам навiть не вдалося знищити цю залогу, рештки її зумiли прорватися через оточення i вiдступити до основних козацьких сил. Побачивши новий табiр козакiв, Конецпольський чомусь вирiшив, що вiн не такий вже й надiйний, й одразу ж, не закладаючи свого табору, повiв вiйсько в наступ. Проте козаки чекали цього. Першi лави полякiв вони винищили або розвiяли по навколишнiх полях влучним гарматно-рушничним вогнем, а потiм вдарили по них iз засiдок, про iснування яких вороги навiть не здогадувалися. Розумiючи, що блiцкриг не вдався, Конецпольський розпочав тривалу облогу. Та в цей час прибули гiнцi короля, який вимагав швидше закiнчувати вiйну з козаками, оскiльки час з'ясовувати взаємини зi шведами. До того ж, пiд час вiйни з ними ой як знадобляться козаки. То чи ж варто наживати собi стiльки ворогiв у власнiй державi? Зрештою коронний гетьман i сам розумiв, що затягувати вiйну з українцями не варто.

Етнічна консолідація й національно-духовне піднесення української народності у XV-першій половині XVII ст.

За однією версією «хохол» походить від «оселедця» (хохла) на голові запорожця, за іншою—від монгольських слів «хох» (синій, голубий) і «улу» (жовтий). З часом голосна «у» трансформувалась у звичне для нас «о». Поширювався й етнонім «малороси». Щодалі більше населення почало зватися українцями. Поряд із загальними етнонімами з'являються й місцеві. На зміну старим назвам приходять нові. Жителів Бойківщини стали називати бойками, Лемківщини — лемками, Гуцульщини — гуцулами, Закарпаття — крайниками, або українцями, Волині — волинянами, Поділля — подолянами, Сіверщини — се-врюками, Слобожанщини — слобожанами, Таврії — тавричанами, Полісся — пінчуками, поліщуками тощо. Розмаїття нових топонімів і етнонімів свідчить про істотні зміни в національній свідомості українського народу XV — першої половини XVII ст. Мінялося бачення населенням свого місця серед слов'янських і насамперед східнослов'янських етносів. Жителі українських земель почали вирізнятися серед загальнослов'янського етнічного масиву, вбачати відмінність від білорусів, росіян та поляків.

Історія України

Але основна маса орієнтувалася на мінімальне — поділ Галичини на Західну (населену головним чином поляками) і Східну (де більшість населення були українцями, або, як вони себе продовжували називати, — русинами). Головна руська рада очолила не лише політичний, але й культурно–освітній рух в Галичині. Саме вона була ініціатором видання «Зорі Галицької», а влітку 1848 р. затвердила рішення про створення «Галицько–руської матиці», яка мала відати організацією видання підручників українською мовою. Під тиском національних сил власті наприкінці року відкрили у Львівському університеті кафедру української мови та літератури. Першим її завідувачем став Яків Головацький. Скликаний 19 жовтня 1848 р. Собор руських учених у Львові накреслив широку програму організації української науки й народної освіти. Поряд з Головною руською радою продовжувала діяти Центральна рада народова. У своїх діях вона спиралася не лише на польське населення Галичини, але й на ту ополячену українську шляхту, яка не бажала відокремлюватися від вищої верстви польського суспільства й протестувала проти положень української петиції 19 квітня. 23 квітня вона утворила власну організацію «Руський собор», яка була покликана обстоювати ідею незалежності Польщі під зверхністю Габсбургів.

Радянсько-німецькі договори 1939 р. і західноукраїнські землі

До цієї адміністративної одиниці увійшли й українські землі - Лемківщина, Підляшшя, Холмщина. Гітлер нетерпляче очікував, коли Радянський Союз почне реалізовувати таємний протокол пакту. 9 вересня Москва повідомила його, що готується до вступу в Польщу. Але спливали дні, а Сталін все зволікав, чекаючи, доки президент Польщі І. Мос-цицький і члени польського уряду залишать державу, аби не виглядати в очах світової громадськості таким самим агресором, як його німецький колега. Лише отримавши інформацію (як з'ясувалося, дещо передчасну) про від'їзд польського керівництва до Румунії, радянський уряд вранці 17 вересня вручив польському послу ноту, в якій повідомлялося, що Червоній армії наказано перетнути державний кордон і взяти під захист життя та майно «братів по крові» - населення західноукраїнських та західно-білоруських земель. Воно, мовляв, опинилося у небезпеці внаслідок «розпаду Польської держави». 17 вересня 1939 р. частини Червоної армії під командуванням маршала С. Тимошенка перетнули радянсько-польський кордон і увійшли на територію південно-східної Польщі (Західної України). Офіційно проголошувалося, що радянські війська прийшли, щоб запобігти фашистській окупації, на допомогу «братам українцям та білорусам».

Соціально-економічний розвиток Західно-Українських земель у складі Австро-Угорщини у ХІХ столітті

Динаміку суспільного руху визначали українсько-польське протистояння та невщухаюча боротьба між москвофілами, народовцями та радикалами. Наприкінці XIX ст. суспільний рух у західноукраїнських землях вступає в політичний етап свого розвитку, який характеризується утворенням політичних партій, кристалізацією їхніх програм та активною боротьбою за вплив на маси. Саме в цей період галицькими вченими за участю східноукраїнських політичних діячів було науково обґрунтовано окремішність українського народу з його власною неповторною мовою, письмом, звичаями, релігією від інших слов'янських народів та доведено етнічну цілісність українців Східної Галичини з українцями, які проживали на теренах південної Росії, західної Польщі та північної Угорщини. Ці ідеї стали науково-теоретичною основою формування національної свідомості та піднесення українського національно-визвольного руху. Найважливішими факторами, що стимулювали національний рух за політичні, соціально-економічні права українців, стали соціально-економічні чинники, серед яких можна назвати скасування кріпосного права та закріплення у конституційних актах права власності всіх громадян на землю; виникнення та розвиток кооперативного руху та інших українських економічних інституцій; створення системи господарської (економічної) освіти для українського населення; розвиток промисловості та поява робітничого класу; розгортання боротьби селянства та робітничого класу за свої соціально-економічні права тощо.

страницы 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

День, когда я стал настоящим мужчиной. Терехов А.М.
Это истории о мальчиках, которые давно выросли, но продолжают играть в сыщиков, казаков и разбойников, мечтают о прекрасных дамах и верят,
206 руб
Раздел: Современная российская литература
Украшение.
Высота: 11 см. Цвет: красный.
153 руб
Раздел: Из других материалов
Donde esta Sonia. Suris Jordi
Jaime Rubles le pide a su amigo Llorenc que le ayude a encontrar a su hija Sonia, de 16 anos, que se ha marchado de casa dejando tan solo
821 руб
Раздел: Difusion (EMDL)
телефон 978-63-62978 63 62

Сайт zadachi.org.ru это сборник рефератов предназначен для студентов учебных заведений и школьников.